Современное состояние государственной системы прав интеллектуальной собственности в Украине: организационно-правовой аспект
Дата: 25.10.2005Источник: www.crime-research.ru
Автор: Александр Юрченко, к.ю.н.
... охорони інтелектуальної власності в країні — за рахунок приєднання України до Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів (25 жовтня 1995 р.), Міжнародної конвенції про охорону нових сортів рослин (3 листопада 1995 р.), Договору про закони щодо товарних знаків (1 серпня 1996 р.), Будапештського договору про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів з метою патентної процедури (2 липня 1997 р.), Найробського договору про охорону Олімпійського символу (20 грудня 1998 р.), Женевської конвенції про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм 1971 року (18 лютого 2000 р).
- Закріпленням у 1996 р. в Конституції України гарантій захисту інтелектуальної власності (статті 41, 54).
- Подальшим розвитком спеціального національного законодавства з виходом його на ряд нових, не традиційних для України сфер регулювання — за рахунок прийняття законів України "Про захист від недобросовісної конкуренції" (7 червня 1996 р.),"Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем" (5 листопада 1997 р.), "Про охорону прав на зазначення походження товарів" (16 червня 1999 р.). В той же час були внесені суттєві зміни та доповнення до вже чинного законодавства з метою його вдосконалення [12].
- Істотним розширенням регулювання окремих питань охорони інтелектуальної власності в законах, що нормують різноманітні аспекти творчої діяльності. А саме: в законах України "Про наукову і науково-технічну експертизу" (10 лютого 1995 р.), "Про інформаційні агентства" (28 лютого 1995 р.), "Про рекламу" (3 липня 1996 р.), "Про видавничу діяльність" (5 червня 1997 р.), "Про систему Громадського телебачення і радіомовлення України" (18 липня 1997 р.), "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" (23 вересня 1997 р.), "Про професійних творчих працівників і творчі союзи" (7 жовтня 1997 р.), "Про кінематографію" (13 січня 1998 р.).
- Запровадженням порядку державної реєстрації прав автора на твори науки, літератури та мистецтва.
- Здійсненням перших спроб врегулювати такі актуальні й болючі для України питання, як розповсюдження аудіовізуальних творів і примірників фонограм.
- Завершенням створення та офіційним відкриттям 22 жовтня 1999 р. відомчої патентної бібліотеки Державного патентного відомства України, що здійснює функції патентно-інформаційного забезпечення фізичних і юридичних осіб національною та зарубіжною патентною документацією.
- Спробою інтегрувати в єдину систему два основних блоки регулювання захисту охорони інтелектуальної власності — авторського права й промислової власності та створенням нині діючого Міністерства освіти і науки України, до компетенції якого віднесено управління системою захисту прав інтелектуальної власності.
Указом Президента України "Про зміни в системі центральних органів виконавчої влади України" №250 від 13 березня 1999 р. передбачалося створити Державний комітет України з питань науки та інтелектуальної власності на базі Міністерства України у справах науки і технологій, Державного патентного відомства України та Державного агентства України з авторських і суміжних прав, що ліквідувалися. Указом Президента України (№ 987 від 13 серпня 1999р.) було затверджене Положення про Державний комітет України з питань науки та інтелектуальної власності.
Але Державний комітет України з питань науки та інтелектуальної власності не зміг забезпечити ефективне функціонування Державної системи захисту прав інтелектуальної власності; не була створена організаційна структура, здатна належним чином виконувати всі функції діючого патентного відомства. У зв'язку з цим, Президент України підписав Указ "Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади" №1573 від 15 грудня 1999 р., який зупинив дію Указу Президента України №250 від 13 березня 1999 р. і постановив утворити Міністерство освіти і науки України — на базі Міністерства освіти України та Державного комітету України з питань науки та інтелектуальної власності, що ліквідувалися.
Третій етап становлення Державної системи захисту прав інтелектуальної власності в Україні розпочався у 2000 р. Він пов'язаний із завершенням кризового періоду розвитку економіки України та проголошеними стратегічними планами переходу на інноваційну модель розвитку.
Суттєвий вплив на нього справляють прийняття у вересні 2000 р. Програми інтеграції України до Європейського Союзу, активізація політики щодо приєднання України до COT, а також помітний тиск на Україну в цьому питанні з боку США. Характерними особливостями третього етапу є наступні:
- Посилення комплексного підходу до вдосконалення охорони інтелектуальної власності, про що свідчать, зокрема, Указ Президента України "Про заходи щодо охорони інтелектуальної власності в Україні" №285 від 27 квітня 2001 р. та Програма розвитку державної системи охорони інтелектуальної власності в Україні на 2001-2004 рр., ухвалена 22 грудня 2000 р. на засіданні Колегії Міністерства освіти і науки України.
- Інтенсифікація участі України в системі міжнародних конвенцій і договорів з інтелектуальної власності (з акцентом на найновітніші міжнародні регулюючі норми, що включають так звані Інтернет-договори ВОІВ 1996 р.).
- Договори Всесвітньої організації інтелектуальної власності про виконання і фонограми та про авторське право, прийняті Дипломатичною конференцією 20 грудня 1996 р. Забезпечена участь України в Протоколі до Мадридської Угоди про міжнародну реєстрацію знаків (20 грудня 2000 р.), в Ніццькій угоді про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків (29 грудня 2000 р.) і Міжнародній конвенції про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення (20 травня 2002 р.).
Протягом останніх років в Україні сформувалася досить розгалужена організаційна структура органів, які прямо чи опосередковано забезпечують діяльність у сфері захисту прав інтелектуальної власності.
В структурі законодавчої гілки влади — Верховної Ради України, у складі Комітету з питань науки і освіти створений Підкомітет з питань інноваційної діяльності і захисту інтелектуальної власності.
В структурі судової гілки влади в 2000р. сформовані Колегія суддів Вищого господарського суду України з розгляду справ, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності, апеляційні господарські суди з цих питань у складі господарських судів АР Крим, обласних судів, міст Києва та Севастополя.
Структура органів виконавчої гілки влади охоплює наступні установи:
- Міжвідомчий комітет з проблем захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності — постійно діючий орган при Кабінеті Міністрів України, створений у лютому 2000р. для координації діяльності органів виконавчої влади у сфері охорони інтелектуальної власності.
- Державний департамент інтелектуальної власності, створений у квітні 2000р. в складі Міністерства освіти і науки України. Його основними завданнями є наступні: участь у забезпеченні реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності; прогнозування та визначення перспектив і напрямів розвитку в сфері інтелектуальної власності; розроблення нормативно-правової бази функціонування державної системи охорони інтелектуальної власності; організаційного забезпечення охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності. При Департаменті створено Консультативну раду з представників усіх творчих спілок України та відомих творчих діячів України. Створено також Апеляційну палату для розгляду в адміністративному порядку заперечень проти рішень за заявками на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, топографії інтегральних мікросхем і позначення походження товарів.
- Інші міністерства та відомства України, що діють у сфері охорони прав інтелектуальної власності:
- Антимонопольний комітет України — є центральним органом, що контролює дотримання законодавства щодо захисту від недобросовісної конкуренції на всіх товарних ринках, пов'язаної з неправомірним використанням об'єктів інтелектуальної власності; розглядає заяви суб’єктів господарювання і справи про недобросовісну конкуренцію, в тому числі через неправомірне використання чужих об’єктів інтелектуальної власності.
- Міністерство юстиції України — бере участь у розробці законодавчих актів з питань інтелектуальної власності, координує законотворчу діяльність у цій сфері з іншими сферами законодавства та відповідає за його адаптацію до законодавства Європейського Союзу.
- Міністерство внутрішніх справ України — здійснює заходи з попередження та викриття злочинів, пов'язаних з порушенням авторських і суміжних прав, бере участь у створенні та вдосконаленні необхідної для протидії цим порушенням законодавчої бази. Особливу увагу приділяє попередженню та викриттю фактів тиражування і розповсюдження контрафактної аудіовізуальної продукції, неліцензійного комп'ютерного програмного забезпечення, а також фактів виробництва та розповсюдження фальсифікованої продукції з незаконним використанням товарних знаки відомих вітчизняних і зарубіжних виробників. У 2001р. в структурі Державної служби боротьби з економічною злочинністю (ДСБЕЗ МВС України) створені підрозділи по боротьбі з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності — як у центральному апараті (Управління по боротьбі з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності та високих технологій), так і на регіональному рівні (Спеціалізовані підрозділи боротьби з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності та високих технологій У(В)ДСБЕЗ, ГУ МВС України в АР Крим, м. Києві, Київській області, УМВС України в областях та м. Севастополі). Проводить в усіх регіонах комплексні перевірки суб'єктів господарювання в частині дотримання ними вимог нормативно-правових актів, що регламентують оптову та роздрібну торгівлю примірниками аудіовізуальних творів і фонограм.
- Державна податкова...
| Добавить комментарий |
| 2005-10-27 01:08:38 - Исправлено, спасибо! gva |
| Всего 1 комментариев |
