Как мне удалосьза три дня забрать депозит в банке
Дата: 27.02.2009Источник:
Своїх тисячу доларів на депозит у банку ”Родовід” я поклав на півроку. Термін забирати підійшов у лютому. Хоча гроші були потрібні мені раніше, я не пробував їх зняти — адже діє мораторій Нацбанку на дострокову видачу депозитів. Перед візитом зателефонував: уточнити, чи все нормально.— Валюта в нас тепер рідко буває, — відповіла менеджер.
Виявилося, що в ”Родоводу” вже тривалий час труднощі. Міжнародні рейтингові організації вважають, що він на межі банкрутства. Хоча тимчасову адміністрацію з Нацбанку до нього не вводять.
Я начитався статей про те, як захищати свої права, якщо банк їх порушує, і пішов. Був готовим до того, що нічого не отримаю і доведеться судитися. Тому мав одержати паперову відмову видавати гроші.
Усіх охочих забрати депозити киян ”Родовід” направляє у відділення біля метро Поштова площа. Там, де їх здавали, грошей не повертають.
Черга стояла ще знадвору. Усередину відділення мене не пустили хлопці з охорони банку — міцні, коротко стрижені й набундючені. На прохання пройти, щоб отримати депозит, їхній головний розплився у зверхній посмішці:
— В конец очереди!
Доки я думав, як відреагувати, до дверей протиснулася літня жінка:
— Пустіть мене всередину. Я 218-та в черзі. З самого раненька стояла. Ходила діда в лікарню кормить. Пустіть!
Охоронець пропустив. Там — теж черга. Видають по 500 грн на руки з кожного депозиту раз на день.
Це був понеділок, 16 лютого. Я навмисне на годину раніше пішов з роботи, а тут така черга. Я сказав охороні, що не маю можливості цілими днями вистоювати за своїми ж грошима. Крім того, банк не має юридичних підстав затримувати мої кошти. Це порушення закону. Попросив, щоб до мене вийшов поспілкуватися менеджер. Отримав відмову. А ще хлопці зачинили двері на ключ і додали, що якщо до закриття банку моя черга не надійде, то можу прийти завтра зранку, щоб потрапити на початок черги.
Я розгубився. Не тільки видавати гроші, навіть відмовляти по-людськи мені ніхто не збирався. Довелося постукати у двері. Охоронець їх прочинив і послав мене в кінець черги ще раз — цього разу емоційніше.
Я набрав з мобільного внутрішні телефони банку. На жодному не відповідали. Тоді постукав і попросив дати мені ”Книгу скарг і пропозицій” — на неї ж черги немає. Пообіцяли принести. А за 10 хв. сказали, що такої у них взагалі немає.
Зсередини банку і ззовні уся черга уважно слухала нашу розмову.
Я постояв 15 хв. Черга не рухалася. Люди проклинали країну і владу, яка тільки собою займається.
Була 17.40. І я пішов до відділення, де здавав гроші. Це — поряд, на тій самій вулиці. Всередині тихо. Клієнтів немає. Працівники на місцях. Підійшов до директора, жінки років 50, і попросив ”Книгу скарг та пропозицій”.
— Вона є у канцелярії відділення біля Поштової площі, — отримав відповідь.
Я розповів, що там охоронці всередину не пускають і поводяться, як бандити. Жінка зітхнула і сказала, що цієї книги сама не бачила, а письмову відповідь щодо невидачі депозиту я отримаю протягом 30 днів.
— У нас в Україні все так, — додала на прощання.
Я твердо вирішив позиватися. А ввечері обговорював ситуацію з колегами: якщо таке роблять за мої ж гроші, то як буде в чомусь серйознішому? Якщо мене завтра не дай Бог зіб’є машина? Як захиститися від своєї ж держави? Бо виїжджати звідси я не хочу.
— Треба звести відносини з усім державним до мінімуму, — сумно порадив товариш.
Наступного дня я порахував імовірні витрати на суд і вирішив спробувати ще один варіант. Запропонував ”Родоводу” не видавати мені гроші, а переказати їх електронним переказом в інший банк. Погодився сплатити їм усі відсотки і збори. Обрав ”Приват”. Там пообіцяли не брати плату за переказ, але готівку теж не видадуть. Її приймуть і одразу покладуть на депозит у себе. Але зараз у них депозити видають, і я міг би отримати своє бодай за три місяці.
У відділенні ”Родоводу” запитали, яка сума переказу. Зауважили, що вона мала. Мовляв, видадуть депозит і так. Згодом виявилося, що цей день був останнім, коли вони робили такі перекази.
Наступного дня, у середу, я отримав усі свої гроші, з відсотками і штрафними за два дні, на які банк затримав мій депозит. Отримав у відділенні, де поклав.
У п’ятницю заради цікавості я прийшов під відділення біля Поштової площі. Черга — утричі довша, ніж була в понеділок.
— Шостий день приходжу забирати по 500 гривень, — каже чоловік років 35.
Я попрямував усередину. Проскочив повз охоронців, коли ті прочинили двері для працівника банку. Але за 3 м мені перегородили дорогу ще двоє.
— Хочу покласти гроші на депозит! — випалив перше, що спало на думку.
Виникла ніякова пауза. 5 хв. вони шукали працівника, який міг би щось відповісти такому дивакові. Адже я прийшов не забирати гроші, а покласти їх у банк на збереження. Нарешті дали кілька буклетів і роздруківки про депозитну акцію ”Щедрик”, яка завершилася ще 1 лютого. На одному з буклетів великими літерами написано ”ДЕПОЗИТ” і гасло банку: ”Все буде РОДОВІД!”
А ще за кілька хвилин один із керівників відділення порадив не класти грошей на депозит у їхньому банку, бо не знає, що буде далі.
| Добавить комментарий |
| Всего 0 комментариев |
