Стулов О.О.
Шановні учасники семінару! Інтенсивність та глобальність розвитку новітніх технологій, на які все більше спирається суспільство, стимулює як появу нових видів використання на користь людству результатів інтелектуальної діяльності, так і нових різновидів злочинів з використанням цих результатів.
Безперечно, що затвердження Концепції боротьби з комп’ютерною злочинністю в Україні, для обговорення проекту якої ми сьогодні з’їхались з усіх куточків держави, є велінням часу.
На мою думку, розробка і затвердження Концепції мали передувати прийняттю ВРУ нового КК України. Саме відсутність стратегії попередження та боротьби зі злочинами з використанням комп’ютерів, стала причиною недосконалої розбудови розділу XVI нового Кримінального кодексу.
Але сьогодні мова про Концепцію, про її плюси і мінуси. Ми уважно вислухали знаних в Україні (і за межами її) фахівців в сфері захисту інформаційних систем, психологів, соціологів та юристів. Майже у кожного є свої зауваження та пропозиції до Концепції. Всі вони слушні. Але Концепція - це не програма боротьби з комп’ютерною злочинністю, а тому не всі виказані пропозиції знайдуть в ній своє місто.
Є зауваження до Концепції і у мене, представника державного органу, покликаного в силу повноважень, передбачених ст.121 Конституції України, не тільки наглядати за додержанням законів під час оперативно - розшукових заходів, дізнання та досудового слідства по даній категорії справ, але й підтримувати державне обвинувачення в суді, доводячи наявність усіх тих обставин, які відповідно до статті 64 КПК підлягають доказуванню.
Безумовно, що державний обвинувач, як і слідчий по цій категорії справ повинні мати відповідні і достатні знання в сфері комп’ютерних технологій. Тож Концепція має передбачити обов’язкову підготовку чи перепідготовку не тільки оперативників та слідчих СБУ і МВС, але і частини прокурорського корпусу.
Хочу внести на обговорення також одвічну проблему відшкодування завданих злочинами збитків. В даному випадку - завданих злочинами з використанням кіберпростору. Якщо держава визнає за собою право регулювати ( в тому числі кримінально-правовими засобами) певного виду суспільні відносини, так чи інакше буде обмежувати права фізичних і
юридичних осіб, то вона зобов’язана взяти на себе і обов’язок вирішення питань відшкодування завданих кіберзлочинами збитків. Скажімо, тих, де не встановлені особи злочинців, чи коли тривале невідшкодування завданих збитків може потягнути за собою ще більш тяжкі наслідки для потерпілих осіб. (Можуть бути й інші варіанти).
Тож вношу пропозицію про внесення в Концепцію принципу самовідповідальності Держави за неналежне виконання її органами обов’язку відшкодування завданих кіберзлочинами збитків.
Спасибі за увагу!