Центр исследования компьютерной преступности

home контакты

Компьютерная преступность - проблемы противодействия преступлениям в сфере новых информационных технологий

Дата: 09.06.2006
Источник: Crime-research.ru
Автор: Іван Хараберюш,к.ю.н.


logo/dui.jpg Досвід протидії злочинності свідчать про збільшення ролі нових методів отримання доказів і перспективності використання сучасних інформаційних технологій у цій діяльності. Більшість практичних працівників рахують неможливим протидію злочинам у сфері нових інформаційних технологій без використання досягнень науково-технічного прогресу (програмних, програмно-технічних засобів, тощо) [1].

Проблемами злочинності у сфері нових інформаційних технологій займались такі вчені як П.Д.Біленчук, М.С.Вертузаєв, Б.В. Вехов, О.Г. Волеводз, В.О. Голубєв, О.Ф. Долженков, В.В. Крилов, С.С. Овчинський, М.В. Салтевський, та інші. В різні роки загальним проблемам застосування засобів спеціальної техніки в оперативно-розшуковій діяльності присвячені праці П.П. Артеменка, О.М. Бандурки, Р.С. Бєлкіна , Д.І. Біднякова, Г.М. Бірюкова, О.В. Вишні, В.І. Декшне, І.П. Козаченка та інших.

В останні роки в Україні в роботах П.А. Єрмакова, Ю.Ю. Орлова, В.П. Сапальова розглянуто питання використання технічних засобів оперативно-технічними підрозділами та можливості використання отриманих фактичних даних як джерел доказів.

Дослідженнями інформаційного забезпечення діяльності органів внутрішніх справа з використанням сучасних інформаційно-технічних засобів займались науковці В.Л. Ортинський, П.І. Орлов, І.Р. Шинкаренко.

Таким чином, можемо зробити висновок, що об’єктивні фактори зростання ролі інформації, інформаційних технологій та відносин сприяли тому, що в юриспруденції останніх десятиріч ХХ віку з’явилась нова теорія кримінальної інформатики. Вона базується на концепціях інформаційного права та права інформаційної технології. У відповідності до понять сучасної кібернетики та інформатики інформаційне право зараз визнає інформацію третім основоположним фактором після матерії та енергії [2, с. 50]. Ця концепція розглядає інформацію і інформаційну сферу як новий економічний, культурний і політичний капітал, який особливо піддається новим формам злочинності, які потребують адекватної протидії з боку правоохоронних органів і вимагають від них використання найсучасніших досягнень науки та техніки [3, с. 4-7].

В той же час аналіз теоретичної розробленості проблем протидії злочинності у сфері інформаційних технологій для їх викриття та документування свідчить, що потребують дослідження способи та прийоми отримання інформації при розкритті та розслідуванні злочинів у сфері нових інформаційних технологій.

Автором у попередніх роботах розглядались питання щодо особливості визначення терміну „спеціальна техніка” в умовах протидії злочинам у сфері нових інформаційних технологій [1], була надана характеристика сфери нових інформаційних технологій та злочинам у цій сфері [4, с. 387]. Далі розглянемо можливості використання передових інформаційних технологій щодо протидії злочинам у сфері нових інформаційних технологій.

Ми бачимо, що сьогодні інформаційна сфера неможлива без застосування автоматизованих інформаційних систем та банків даних, програмного забезпечення операційних систем, прикладного та сервісного програмного забезпечення, інших інформаційних технологій, що засновані на використанні засобів обчислювальної техніки і зв’язку [1, с. 234]. Подальше удосконалення середовища накопичення інформації на різних носіях, глобальне охоплення населення засобами зв’язку, що дозволяють доставляти інформацію в будь-яку точку планети, автоматизована обробка інформації заздалегідь розробленими алгоритмами – це три технічних досягнення, на яких базуються сучасні інформаційні технології і які можуть бути використані для проведення оперативно-технічних заходів.

Слід звернути увагу на ту обставину, що суттєве підвищення ефективності протидії сучасній злочинності може бути досягнуто шляхом широкого використання можливостей спеціальної техніки і сучасних інформаційних технологій в тому числі. На сьогодні від 79,7 до 95,1% злочинів розкривається з використанням науково-технічних засобів. При чому цей показник в останні роки має тенденцію до зниження.

Це потребує, в свою чергу, формування й розвитку нових напрямків інформаційно-технічного забезпечення оперативно-розшукової й слідчої діяльності. Організація практичної роботи в значній мірі визначатиметься тим, як нові напрямки інформаційно-технічного забезпечення протидії злочинності будуть спрягатися зі склавшимися методами й прийомами діяльності органів внутрішніх справ [5, с. 313, 317],.

Характеризуючи діяльність, пов’язану зі сферою нових інформаційних технологій, ми не можемо не звернути увагу на те, що однією із притаманних їй рис – є використання на всіх стадіях автоматизованих систем, персональних комп’ютерів та комп’ютерних мереж [1; 4; 6; 7; 8; 9; 10]. Тому інколи застосування звичних заходів не дає бажаного результату. Окрім того, сфера нових інформаційних технологій, як було визначено вище, – це доволі специфічний об’єкт. І це ще більш утруднює можливість вивчення та документування злочинної діяльності взагалі та злочинних дій ОЗУ, зокрема, що діють в них. Дані, що зосереджуються на комп’ютерних носіях (локальних дисках, дискетах, СD-дисках тощо) у подальшому можуть виступити одним з основних доказів по справах у сфері нових інформаційних технологій. Однак, при необхідності, якщо це буде загрожувати злочинцю, цих даних досить легко позбутися (запустивши у систему вірус, або навмисно відформатувати всі можливі носії інформації). Отже, при розшифруванні оперативних намірів, є загроза втрати дуже важливої доказової бази. З огляду на це, у даному випадку вкрай необхідні нові адекватні заходи з боку ОВС, які, на нашу думку, будуть полягати у якісно новому виді документування на базі оперативно-технічних засобів – програмно-технічних.

Означене потребує використання в оперативно-розшуковій діяльності сучасних інноваційних технологій. Застосування стандартних оперативно-технічних заходів, безперечно, дозволяє підвищити ефективність документування будь-яких видів злочинів, у тому числі й злочинів у сфері нових інформаційних технологій, однак, у повному обсязі задокументувати злочинну діяльність, яка проводиться із застосуванням нових інформаційних технологій неможливо без використання сучасних програмно-технічних і програмних засобів та професіональних фахівців з відповідних інформаційних технологій. Таким чином, ми вважаємо необхідним запропонувати новий технічний захід щодо протидії злочинам у сфері нових інформаційних технологій, а точніше у телекомунікаційних мережах.

При цьому треба ураховувати, що згідно до Закону України „Про телекомунікації” „телекомунікаційна мережа” це – комплекс технічних засобів телекомунікацій та споруд, призначених для маршрутизації, комутації, передавання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних чи інших електромагнітних системах між кінцевим обладнанням [11, ст.1]. Враховуючи це, ми пропонуємо ввести новий технічний захід, який слід назвати „моніторинг телекомунікаційних мереж”.

Для визначення цього заходу „моніторинг телекомунікаційних мереж” необхідно спочатку визначитись з терміном „моніторинг”. Він дуже широко використовується в юридичній літературі, однак, чіткого визначення не отримав. Для цього ми, по-перше, будемо ураховувати його етимологію – це спостереження, оцінка й прогноз [12, с. 825], по-друге, його значення, яке мається у проекті Закону України „Про моніторинг телекомунікацій” – це спостереження, відбір, за визначеними ознаками, оброблення та реєстрація сеансу зв’язку в мережах телекомунікацій із застосуванням системи моніторингу мережі телекомунікацій.
Таким чином, ми пропонуємо таке визначення моніторингу телекомунікаційних мереж – це захід, який проводиться з суворим дотриманням принципу законності з метою спостереження, відбору, за визначеними ознаками, оброблення та реєстрації інформації, яка передається по телекомунікаційним мережам . Одним із найважливіших ознак цього заходу є можливість активної дії суб'єктами, які його проводять при отриманні необхідної інформації.

Першим із правових джерел, яке б підтверджувало необхідність та регламентувало подібний захід, є Європейська конвенція про кіберзлочинність, яка була підписана Україною 23 листопада 2001 р. у Будапешті і передбачає можливість кожної сторони надання компетентним органам повноваження збирати або записувати за допомогою технічних засобів дані про рух інформації, яка передається за допомогою комп’ютерних систем. При цьому термін «дані про рух інформації» означає будь-які комп’ютерні дані, пов’язані з комунікацією за допомогою комп’ютерної системи, які були створені комп’ютерною системою. Далі ст.21 зазначеної Конвенції наголошує, що кожна сторона вживає таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними до певних серйозних злочинів, що визначаються внутрішньодержавним законодавством. [13, с. 30].

На даному етапі можуть бути реалізовані тільки окремі елементи заходу „моніторингу телекомунікаційних мереж" – це відбір, за визначеними суб’єктом проведення заходу ознаками, та реєстрація інформації, що проводиться оператором зв’язку та контроль і фіксація інформації у реальному часі. При цьому окремі етапи повністю залежать від можливостей та відношення оператора зв’язку до наданого співробітниками ОВС запиту. В повному обсязі стане можливим проводити даний захід при прийнятті Закону України „Про моніторинг телекомунікацій” [14]. Першочерговим на шляху створення системи моніторингу, у відповідності до Указу Президента України від 7 листопада 2005 р. № 1556/2005 „Про додержання прав людини під час проведення оперативно-технічних заходів”, є...

Добавить комментарий
Всего 0 комментариев


Copyright © 2001–2019 Computer Crime Research Center

CCRC logo
Главным направлением в деятельности Центра является широкое информирование общественности об основных проблемах и способах их решения, с которыми сталкивается общество в сфере противодействия компьютерной преступности.